Стартове живлення ріпаку – розширення можливостей з технологією IN-FURROW

Капітанська О.С., Логінова І.В., Полянчиков С.П. 
НВК «Квадрат»

Збалансоване забезпечення необхідними макро- та мікроелементами є одним із найважливіших факторів досягнення високих врожаїв ріпаку озимого. За урожайності 4 т/га ріпак виносить з ґрунту за усередненими даними: 180-300 кг азоту, 70-100 кг фосфору, 200-400 кг калію, 60-150 кг сірки, 30-60 кг магнію, 100-150 кг кальцію, 0,8 -3,0 кг заліза, 300-650 г бору, 400-700 г цинку, 500-950 г марганцю, 60-110 г міді та 12-25 г молібдену.

Для ріпаку олійного дуже важливим є швидкі сходи та активний розвиток кореневої системи восени, при цьому особливо ефективним є застосування стартових добрив.

 

Ріпак добре реагує на стартовий фосфор!

Близько 25% всіх необхідних елементів живлення озимий ріпак споживає восени. Фосфор, внесений при посіві ріпаку – ключовий елемент живлення, який особливо важливий для розвитку коренів, що сприяє кращому росту молодих рослин. У ґрунті фосфор малорухомий, тому під час посіву добриво повинно бути розміщено максимально близько до насіння. Це гарантує, що коренева система, яка активно розвивається, зможе забезпечити оптимальне надходження Р на ранній стадії росту – найкритичнішій щодо фосфору. Це особливо важливо на грунтах, що схильні до сильної фіксації Р та переведення його в недоступні для рослин форми. Зменшення контакту добрива за ґрунтом за локального внесення знижує кількість зв’язаного фосфору (Abit et al., 2017).

Рис. 1. Симптоми дефіциту фосфору та бору (Джерело: www.agric.wa.gov.au).

Ріпак ефективно поглинає фосфор, незважаючи на те, що види Brassicáceae не схильні до утворення мікоризи. Дослідження показали, що ріпак потребує більше фосфору, аніж злаки, особливо на ранніх етапах розвитку. Для цього ріпак має декілька механізмів для досягнення активного поглинання фосфору: численні дрібні корінці, які розміщуються та галузяться в зоні з підвищеним вмістом поживних речовин, наприклад, навколо смужок добрив або гранул. Крім того, коріння ріпаку може збільшувати кількість і довжину кореневих волосків у відповідь на низькі рівні фосфору ґрунту.

Ріпак добре реагує на стартовий фосфор на полях із низьким вмістом фосфору у ґрунті та при розміщенні в сівозміні після пару (Bélanger et al., 2015).

Реакція ріпаку на фосфорні добрива також залежить від вологості і температури ґрунту: за холодної вологої погоди восени мікробіологічна активність пригнічується, що призводить до зниження доступності фосфору і, відповідно, до більш вираженої реакції ріпаку на рідкі стартові добрива.

Сумісне внесення азоту та фосфору підвищує ефективність стартових добрив на ріпаку. Коли коріння виявлять зону з більш високою концентрацією N, який більш мобільний та мігрує у нижчі шари ґрунту, вони активно ростуть та розвиваються в цій зоні і, таким чином, знаходять і поглинають менш рухливий Р, що міститься в смузі NP добрив.

Основна проблема, пов’язана з внесенням стартових добрив при посіві ріпаку – це можливість сольового пошкодження проростків. Рідкі стартові добрива Квантум Діафан ACTion повністю відповідають вимогам добрив, призначених для внесення за технологією In-Furrow: вони безбаластні, характеризуються низьким сольовим індексом (нижче за 20, а деякі марки – навіть нижче за 10), вироблені з високочистої сировини, не містять токсичних домішок. Всі марки добрива містять 100% фосфору у вигляді безпосередньо доступних для рослин ортофосфатів, що сприяє швидкій і активній дії і прояву стартового ефекту.

 

B, Mn та Mo – найбільш важливі для ріпаку мікроелементи

Ріпак характеризується високою потребою в борі, марганці і молібдені. Але, крім того, все частіше йдеться про необхідність додаткового застосування цинку та міді при інтенсивних технологіях вирощування ріпаку, особливо на легких або органічних ґрунтах.

Дефіцит мікроелементів зазвичай проявляється за посушливих умов осені, до фази 6 листків, доки рослини не утворили добре розгалужену кореневу систему. Залежно від типу ґрунтів, вмісту поживних речовин і погодних умов, нестача мікроелементів може призвести до зниження врожаю і його якості. В середньому при ранніх симптомах дефіциту мікроелементів урожай може скоротитися на 5-10%.

У ріпаку дуже висока потреба у борі – у 6–10 разів більша, а ніж у пшениці. Бор відіграє ключову роль у формуванні клітинних стінок та регулюванні мембранної проникності, диференціації тканин, метаболізмі вуглеводів та білків, поділі та подовженні клітин, проростанні пилку та рості пилкових трубок, забезпечуючи належний набір насінин у стручках, що важливо для досягнення високої урожайності насіння ріпаку. При дефіциті бору на ранніх етапах утворюються вкорочені молоді листки, які можуть скручуватися по всій довжині навколо середньої жилки (рис.1).

Дуже важливо враховувати, що дефіцит бору значно впливає на розвиток кореневої системи ріпаку (рис. 2). Слабкий ріст коренів негативно позначається на засвоєнні вологи та поживних речовин, особливо на ґрунтах з обмеженим водопостачанням. Бор відіграє ключову роль у збільшенні активності певних ферментативних систем в молодих коренях, що значною мірою сприяє засвоєнню поживних речовин. Ця система створює градієнт у клітинах кореня і працює як рушійна сила для активного засвоєння та транспорту деяких поживних речовин, особливо калію. Коли надходження бору низьке, ця рушійна сила, необхідна для поглинання інших елементів, значно зменшується.

Рис. 2. Розвиток ріпаку за різних рівнів забезпечення B (Ceylan, Cakmak, 2017).

Як було зазначено, бор підвищує міцність тканин листків і стебел, а також регулює водний обмін. При нестачі бору восени в коренях ріпаку утворюються порожнини, заповнені рідиною, які від морозу можуть розтріскуватися. Внаслідок цього навесні рослини можуть бути сильно вражені сірою гниллю та іншими патогенами.

Економічна доцільність внесення бору для ріпаку була доведена багаторічними випробуваннями: додаткове внесення борних добрив сприяє зростанню врожайності ріпаку в середньому на 6-7%.

Другим за важливістю мікроелементом для ріпаку є марганець. Він необхідний для активного фотосинтезу та обміну вуглеводів, бере участь у відновленні нітратів та синтезі білків. Як і у випадку з бором, при низькій вологості ґрунту рослини можуть відчувати дефіцит марганцю, що за тривалої посухи стає вагомою причиною зниження врожаю. Дефіцит марганцю часто спостерігається на ґрунтах із високим вмістом гумусу, при рН ˃ 6 та за прохолодної погоди восени. При нестачі марганцю на листках спочатку з’являється хлороз, місцями з перфорацією, пізніше сповільнюється розвиток, знижується закладка стручків та олійність насіння.

На відміну від бору і марганцю, доступність молібдену знижується на кислих ґрунтах з рH ˂ 5,5. Також прояви дефіциту Мо фіксують на полях після внесення високих доз нітратних добрив. Ту невелику кількість молібдену, яка необхідна ріпаку, можна легко вести в ґрунт сумісно зі стартовим добривом.

Дефіцит міді на ріпаку може спостерігатися на ґрунтах легкого гранулометричного складу, після вапнування та на карбонатних ґрунтах. Нестача цинку проявляться при підвищеному рН та під час посухи. 

Комплекс бору, марганцю, цинку і міді, внесений In-Furrow восени, зміцнює клітини рослини, покращує зимостійкість і сприяє формуванню розвиненої кореневої системи. Завчасно внесений таким способом комплекс мікроелементів допомагає підвищити стресостійкість рослин, нівелювати можливі дефіцити мікроелементів і попередити їх нестачу на початку вегетації.

Отже, система стартового живлення ріпаку має відповідати таким рекомендаціям:

  • Квантум ДІАФАН ACTion 40–50 л/га (залежно від характеристик ґрунту і умов посіву);
  • Квантум БОР АКТИВ + Мо або Квантум БОР КЛАСИК 0,5–1,5 л/га, а на ґрунтах із низьким рівнем рН додатково Квантум ХЕЛАТ МОЛІБДЕНУ до 0,5 л/га;
  • Квантум ХЕЛАТ МАРГАНЦЮ ЕДТА 0,5–2,0 л/га (вища норма за низького вмісту Mn в ґрунті, при рН > 6 або при низькому вологозабезпеченні);
  • На ґрунтах із високим показником рН, низьким вмістом Zn і частими посухами восени – Квантум ХЕЛАТ ЦИНКУ 117 ЕДТА 0,5–1,0 л/га, на високогумусних, заплавних піщаних ґрунтах із дефіцитом Cu або карбонатних ґрунтах – Квантум ХЕЛАТ МІДІ ЕДТА 0,5–1,0 л/га.

За технологією In-Furrow, сумісно з стартовими добривами, можна внести додаткові активатори розвитку кореневої системи та стресостійкості: наприклад, біостимулятор на основі екстракту водоростей – Квантум СіАмін в нормі 0,5 -1,0 л/га або мікробні фосфатмобілізуючі біостимулятори.

Рис. 3. Ефективність внесення Квантум Діафан ACTion на ріпаку озимому (Вінницька обл., 2019).

Проведені нами численні польові і вегетаційні дослідження вказують, що внесення добрива Квантум Діафан ACTion, самостійно або у комплексі з мікроелементами, сприяє кращим та рівномірним сходам ріпаку, особливо в умовах недостатнього зволоження, формуванню більш розгалуженої і потужної кореневої системи та росту біомаси (рис. 3). Застосування мікроелементів та біостимуляторів підвищує загальну стресостійкість та покращує перезимівлю рослин, сприяє відновленню вегетації та, в кінцевому результаті, позитивно впливає на урожайність насіння. 

Опубліковано в журналі “Агроном”, № 3 (2021)

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *