Стартові добрива – стратегічне управління системою живлення рослин

Ольга Капітанська, науковий консультант
Сергій Полянчиков, директор з розвитку

НВК «Квадрат» 

В Україні набирає популярності сучасна загальносвітова технологія внесення стартових добрив одночасно з посівом безпосередньо в зону висіву насіння (технологія POP-UP або IN-FURROW), що забезпечує молоді рослини доступними поживними речовинами на початкових етапах росту.

Сьогоднішня ситуація на ринку добрив, як ніколи, потребує оптимізації системи живлення рослин, пошуку технологій підвищення коефіцієнтів використання поживних речовин та ефективності сільськогосподарського виробництва. Тобто стоїть завдання отримання максимальної економічної віддачі від кожної вкладеної в добрива гривні, що можливо за рахунок впровадження нових форм добрив, методів їх використання, оптимізації норм та схем застосування.

Одним із найсучасніших і найбільш ефективних підходів оптимізації живлення рослин на сьогодні є використання  стартових добрив (Starter fertilizer) – невеликої кількості поживних речовин, розташованих у безпосередній близькості від насіння при посіві. Ця практика поширена в багатьох країнах світу, особливо в США та Канаді.

Види стартових добрив

В якості стартових добрив використовують, як сухі, так і рідкі форми добрив (рис.1). Іноді разом з висівом насіння використовують стандартні азотно-фосфорні гранульовані добрива: амофос або діамофос. Дані добрива хоча містять високу концентрацію елементів живлення, але мають низьку розчинність та високий сольовий індекс. Однак для безпечного застосування добрив внесених у насіннєве ложе підходять лише спеціалізовані добрива, зокрема добрива у вигляді мікрогранул.

Локальне внесення мікрогранульованих добрив забезпечує точне дозування та рівномірний розподіл мікрогранул з метою повного і швидкого засвоєння рослинами поживних речовин. Мікрогранули, розмір яких становить всього 0,5-1,5 мм, забезпечують значно більшу площу контакту добрива з ґрунтом та прискорену дифузію елементів живлення, що в результаті сприяє більш швидкому та ефективному поглинанню їх рослинами. У одному грамі класичного мінерального добрива знаходиться 15-40 гранул, а в тій же кількості мікрогранульованого добрива – від 1000 до 3500 шт. та навіть більше залежно від виробника. При однаковій нормі по відношенню до звичайних добрив, отримуємо в десятки разів кращий розподіл поживних речовин в ґрунті.

У рідких форм стартових добрив існує багато переваг перед класичними сухими гранулами, особливо в умовах недостатнього зволоження. Рівномірність внесення, швидке проникнення до кореневої системи, високий коефіцієнт використання рослинами поживних речовин забезпечує майже повне їх засвоєння.

У рідких добривах в якості джерела фосфору використовуються ортофосфати або поліфосфати (атоми фосфору з’єднані в ланцюги різної довжини і конфігурації). Тобто поліфосфати є ланцюгами молекул ортофосфату, утвореними шляхом видалення молекули води, які під впливом ферментів ґрунту перетворюються назад у окремі ортофосфати. Перехід поліфосфатів у доступну для рослин ортоформу відбувається шляхом гідролізу і швидкість цього процесу залежить від ряду факторів (зокрема, від температури, рН, мікрофлори ґрунту, наявності ферментів, колоїдних речовин, іонного складу ґрунту). В умовах холодного ґрунту процес гідролізу 50% поліфосфатів може зайняти до 30-40 днів. Тому, використання для стартового внесення рідких комплексних добрив на основі поліфосфатних складових може виявитись малоефективним, оскільки фосфор буде доступним для рослин лише через значний проміжок часу. Високі концентрації поліфосфатних добрив, використаних в якості стартових, можуть призвести до опіків молодої кореневої системи.

Суспензійні рідкі фосфорні добрива виготовляються з неочищеної фосфорної кислоти, можуть містити різні токсичні домішки, тому їх також не рекомендується вносити одночасно з висівом насіння.

При застосуванні стартових добрив за POP-UP технологією, можуть бути використані лише високочисті безбаластні формуляції на основі 100% ортофосфатів. Такі добрива, хоч і містять нижчу концентрацію фосфорного компонента, однак мають низку переваг:

  • низькі норми внесення (10-40 кг/га);
  • мінімум шкідливих домішок та баластних солей (хлоридів, сульфатів);
  • низький сольовий індекс та нейтральний рН;
  • необмежений термін зберігання без ризику випадання осаду;
  • наявність збалансованої кількості азоту та калію під відповідні потреби;
  • можливість сумісного внесення з біологічно активними речовинами, пестицидами та необхідними для ефективного старту мікроелементами, насамперед цинком.

В Україні добрива такого класу раніше не виготовлялися. Вперше виробництво рідких стартових добрив під маркою «Квантум-Діафан» запроваджено компанією НВК «Квадрат». Данна форма починає діяти і засвоюватися рослинами відразу після внесення навіть в холодному ґрунті, на відміну від добрив на основі поліфосфатів.

Швидкий старт

Застосування стартових добрив особливо ефективне при весняному посіві просапних культур, коли низька температура ґрунту негативно впливає на ріст кореня, мікробну активність ризосфери та засвоєння поживних речовин (особливо фосфору) з ґрунту. Достатня кількість легкодоступних елементів живлення в безпосередній близькості до коренів молодої рослини сприяє формуванню добре розвиненої кореневої системи, що забезпечить максимальне використання запасів вологи та підвищить стійкість рослин до посухи. Добрива, внесені таким чином, як правило мають вищий коефіцієнт поглинання, що підвищує агрономічну ефективність їх застосування.

Стимуляція розвитку кореневої системи та забезпечення необхідними елементами живлення сприяє появі рівномірних сходів та формуванню продуктивного листового апарату. Швидкий початковий ріст молодих рослин підвищує їх стійкість до ураження шкідниками та хворобами, а також покращує конкурентоспроможність по відношенню до бур’янів.

Внесення стартових добрив не є альтернативою основному удобренню, але за умови оптимального забезпечення поживними елементами або при високій природній родючості грунту  може частково замінити основне добриво.

Склад стартерів

Фосфор та азот вважаються основними інгредієнтами в стартових добривах через повільну мінералізацію органічного до неорганічного N та блокування дифузії фосфору кореневою системою у холодних ґрунтах.

Азот найважливіший будівельний матеріал, який є основою накопичення вегетативної маси рослин. Рівень азотного живлення визначає розміри та інтенсивність синтезу білків та інших азотистих органічних сполук у рослині, які істотно впливають на процеси росту. Найважливішим поживним елементом у стартовому живленні є фосфор, оскільки він практично не рухомий у ґрунті (засвоєння доступного фосфору ко­реневими волосками можливе лише з від­стані 1-2 мм від них), а за температури менше ніж +14оС майже не засвоюється через низьку доступність мінеральних солей фосфору. При дефіциті Р відбувається уповільнення росту біомаси та кореневої системи, у подальшому затримується перехід до репродуктивної фази розвитку. Зовнішнім симптомом фосфорного голодування є синювато-зелене забарвлення листя нерідко з пурпуровим або бронзовим відтінком, що пов’язано з накопиченням антоціанів.

Обов’язковою складовою мікрогранульованих добрив є цинк, оскільки він відіграє велику роль саме на початкових стадіях розвитку рослин.  Zn стимулює ріст та розвиток кореневої системи, беручи участь в синтезі амінокислоти триптофан, який є попередником фітогормону ауксину. Під впливом цинку активується синтез цукрів і крохмалю, збільшується загальний вміст вуглеводів, білкових речовин, аскорбінової кислоти та хлорофілу, підвищуються посухо- і холодостійкість рослин.

Присутність Zn в стартових добривах особливо актуальна для України, оскільки майже 60 % ґрунтів характеризуються низькою забезпеченістю рухомими формами цинку (в середньому 0,2-0,3 мг/кг ґрунту), що обмежує потенціал врожайності багатьох сільськогосподарських культур.

Спосіб внесення

Стартери вносять під час посіву за допомогою спеціальних аплікаторів, що монтуються на сівалки. Рекомендований спосіб застосування – ультралокальне внесення разом з насінням (POP-UP розміщення). В цілому допускається внесення, як сухих, так і рідких добрив за стандартною схемою 2”×2” (на відстані 5 см вбік та 5 см вниз від насіння), але максимальні переваги стартових добрив розкриваються саме при внесенні безпосередньо разом з насінням (рис.).

Стартери вносять при посіві зернових та технічних культур, також разом з насінням сої та овочів відкритого та закритого ґрунту. Норма внесення стартових добрив становить 10-50 л/га залежно від формули добрива, культури, гранулометричного складу, вологості ґрунту та інших показників. Виходячи з світового досвіду, найкраще на цей метод удобрення реагує кукурудза та соняшник, при посіві яких вносять в середньому 20 кг/га мікрогранул або 20-30 л/га рідких ортофосфатних добрив.

Ринок мікрогранульованих добрив

Ринок мікрогранульованих добрив в Україні розвивається стрімкими темпами. Згідно з даними аналітиків агентства «Інфоіндустрія» в 2017 році було імпортовано більше 6 тис. тон цих продуктів, що майже в 2,5 рази більше ніж в 2016 році. В 2018 році, станом на липень місяць, імпортовано вже 4,3 тис тон цих добрив (рис.). Протягом наступних років також прогнозуються подальший ріст попиту на мікрогранулу, як в Україні, так і на світовому ринку.

Мікрогранульовані добрива відрізняються між собою за хімічним складом та фізичними властивостями. У своєму складі вони містять різні співвідношення N (8-11%), P (28-48%), S (5-23%), Zn (1-2%) та інших мікроелементів. Також виробники додають в мікрогранули спеціальні біологічно активні речовини. Важливою особливістю є те, що при виробництві мікрогранул досягається рівномірність хімічного складу в кожній гранулі і немає ризику сегрегації при транспортуванні.

При виборі мікрогранульованих добрив важливими характеристиками є їх швидкість, ступінь розчинення та гранулометричній склад, адже від рівномірності розподілу гранул в ґрунті та швидкості поглинання елементів з ґрунтового розчину напряму залежить ефективність їх застосування.

Український ринок мікрогранульованих добрив в основному представлений імпортними продуктами, наприклад: Easy Start (COMPO EXPERT, Німеччина), Super Start (Elixir Zorka, Сербія), Physiostart (TIMAC Agro, Франція), AgriStart (Fertinagro, Іспанія), Micro NP (Valagro, Італія) та ін. (рис. 6). Єдиним вітчизняним виробником є Науково-виробнича компанія «Квадрат», яка динамічно розвивається в сфері розробки і виробництва спеціальних та стартових добрив. В цьому році НВК «Квадрат» запускає проект по виробництву мікрогранульованого добрива UltraStart (ТМ «НОВЕ ДОБРИВО»). Проектна потужність виробничої лінії складає 10 тис тон мікрогранульованих добрив у рік.

Ринок рідких стартерів

Рідкі комплексні фосфоровмісні добрива (РКД) з кожним роком набувають усе більшої популярності в Україні. За останні п’ять років об’єм їх використання збільшився у багато разів і у минулому році сягнув більше ніж 19 тис. т, при цьому частка добрив українського виробництва склала близько 6,5%. При цьому, імпортні добрива представлені поліфосфатом амонію марки 11-37 виробництва ПАТ “ФосАгро”. Найбільшим виробником рідких стартових добрив в Україні є компанія «Квадрат», яка станом на кінець липня 2018 року реалізувала близько 6 тис. тон рідких стартерів під торговою маркою «Квантум-Діафан», що склало 45 % загального ринку РКД (згідно з даними ІА Інфоіндустрія).  Заборона ввезення російських добрив вплинула на підвищення ціни та створила попит на ринку, що закономірно, стимулювало місцевих виробників створювати подібні продукти. Але комплексні поліфосфорні добрива вітчизняного виробництва – ніщо інше, як «коктейлі» на основі імпортованого продукту з великою доданою вартістю.  Спекулювання терміном «рідкі комплексні стартові добрива» часто вводять в оману споживача, який за браком знань і достовірної інформації, не може розібратись у «потоці реклами». За таких умов єдине, що може дати гарантію якості та ефективного використання стартових  добрив – компетентний агрономічний супровід та позитивні відгуки споживачів.

У підсумку, застосування рідких або мікрогранульованих стартових добрив може максимізувати агрономічну ефективність стандартної програми удобрення шляхом покращення засвоєння елементів живлення на початкових етапах росту рослин.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *