Сольовий індекс – це РАЗ!

Якщо ще років з 10 тому термін «сольовий індекс» добрив був відомий лише обмеженому колу спеціалістів, то сьогодні, мабуть, більшість агрономів вже знають про його існування і значення. Ця тема широко обговорюється у соціальних мережах, публікаціях, семінарах.

Проте, сольовий індекс (СІ) – це лише один із факторів, які визначають безпечність внесення добрив. Саме про це і піде мова.

Найперше, на чому потрібно наголосити – саме поняття сольового індексу актуальне перш за все для добрив, які вносять у безпосередньому контакті або у безпосередній близькості від насіння. Перші публікації з цієї теми з’явились ще наприкінці 1930-х – на початку 1940-х років. Їх поява була обумовлена тим, що все більше практиків почали переходити від суцільного (розкидного) внесення добрив до локального. При цьому, вони почали помічати, що різні складні добрива однієї і тієї ж марки (мається на увазі тукосуміші) різнились за впливом на проростки, оскільки були створені з використанням різних компонентів суміші.

Таким чином, фермер, купуючи кожного разу добрива для внесення і керуючись ціною і доступністю, ніколи не міг бути повністю впевненим у їх безпечності для насіння.

Назріла потреба мати такий інструмент, здатний оцінити «сольовий ефект» конкретного добрива. Був зроблений ряд спроб. І врешті, у 1943 році у журналі Soil Science з’явилась стаття L. F. Rader, Jr, L. M. White та C. W. Whittaker під назвою “The Salt Index—A Measure of the Effect of Fertilizers on the Concentration of the Soil Solution” («Сольовий індекс – вимірювання впливу добрив на концентрацію грунтового розчину»).

У ній вчені привели свою методику визначення СІ і виміряли показник для 45 видів добрив, відомих на той момент. Сольовий індекс – це відносна міра здатності добрива відтягувати на себе вологу і конкурувати з коренями рослин за воду. Він розраховується як відносна величина підвищення осмотичного тиску грунтового розчину за внесення добрива певної маси по відношенню до нітрату натрію такої самої маси.

Пізніше з’явилась методика визначення СІ добрива за електропровідністю його розчину, а не за осмотичним тиском (W.L. Jackson, 1958).

Таблиці СІ добрив, якими ми користуємось сьогодні, мають дуже серйозні обмеження. А саме: дуже багато з добрив і компонентів складних добрив, що використовуються сьогодні, були невідомі на той час, коли Rader опублікував свою працю у 1943 році. Таким чином, сьогодні ми використовуємо таблиці, у яких зібрані дані СІ добрив, отримані різними методами (Murray, Clapp, 2004; Clapp, 2009). Це не спростовує важливість показника СІ добрив як такого, проте це потрібно мати на увазі.

Проте, сольовий індекс добрива – це лише один із факторів, що потрібно враховувати для оцінки потенційного ризику ураження насіння і проростків. Саме це важливе для розуміння цілісної картини.

Усю різномантіність таких факторів можна поєднати у наступні групи:

І. Характеристики добрив

А) Сольовий індекс, про який більш детально ми напишемо у наступних публікаціях.

Б) Схильність до вивільнення аміаку. Відомо, що вільний аміак токсичний для рослин. А певні добрива за певних умов здатні вивільнювати його у небезпечній для рослин кількості. До таких добрив відносятся карбамід, КАС, діамофос, тіосульфат амонію, а до умов – середньолужне рН, обумовлене як природним показником рН грунту, так і пов’язане з внесенням добрив.

В) Рідкі добрива можуть створювати нижчий осмотичний тиск в грунтовому розчині, ніж гранульовані продукти подібних марок. Вони не потребують додаткової вологи, і солі у них вже знаходяться у розчині.

Г) Сольовий склад добрива: переважна частка добрив по суті є солями, які під час розчинення у грунтовому розчині дисоціюють на іони (катіони і аніони). Але осмотичний тиск, що створюється у грунтовому розчині за їх внесення, залежить лише від числа розчинених іонів (молекул). При цьому, рослини різняться за своєю потребою у різних елементах живлення, а, отже, і поглинають їх з різною інтенсивністю. Наприклад, із солі KNO3 рослина інтенсивно споживатиме і калій, і нітрат-аніон. А із NaNO3 – в першу чергу нітрат, а натрій буде важливим лише для чутливх до нього культур.

Таким чином, кількість залишкової солі у грунтовому розчині також різнитиметься. Це ж стосується і залишкових (баластних) іонів, які можуть самі по собі негативно впливати на рослини, наприклад, хлориди. І у цьому плані безбаластні добрив мають істотні переваги.

Безбаластне добриво – це добриво, яке не містить баластних речовин, тобто речовин, які не є необхідними для росту та розвитку рослин. В широкому розумінні мається на увазі, що всі компоненти такого добрива здатні бути повністю спожиті рослинами.

Що стосується конкретних макроелементів, то більший ризик токсичності для проростків мають азотні і калійні добрива. Існує навіть способ встановлення безпечної норми поп-ап добрива шляхом порівняння суми N+K2O (кг/га) у складі добрива.

Щодо солей мікроелементів, то хоча СІ для них може бути і досить високим, але він не є актуальним, оскільки їх вносять у значно нижчих концентраціях, ніж основні добрив. Поряд з цим, мікроелементи стають токсичними для рослин у концентраціях, які значно нижчі за ті, що можуть спричиняти істотний осмотичний ефект. Тобто потенційний шкідливий вплив на рослину в цьому випадку пов’язаний не тільки і не стільки з сольовим ефектом.

ІІ. Чутливість культури

Культури (і навіть сорти) різняться за чутливістю до підвищеної концентрації солей у грунтовому розчині. Вона залежить від здатності рослин поглинати воду і елементи живлення із засолених грунтів, а також уникати надлишкової акумуляції іонів солей у тканинах.

Це обмежує спосіб і норму внесення добрив під час посіву, а також потребує великої уваги до характеристик вибраного добрива.

Наприклад, пшениця є порівняно толерантною до умов підвищеного вмісту солей, кукурудза знаходиться у проміжному положенні, а соя відноситься до дуже чутливих культур. Також чутливими є дрібнонасінні культури (якщо вони не капсульовані, як, наприклад, насіння цукрових буряків).

ІІІ. Характеристики і стан грунту на момент посіву

А) Температура і вологість грунту: за більш холодних, посушливих ґрунтових умов вищий ризик непередбачуваного відклика культури, ніж у теплому, вологому ґрунті. Справа тут у тому, що солі у зволоженому грунті дифундують далі від зони внесення і стають більш розведеними, що знижує осмотичний тиск. У сухому грунті дифузія має малі значення, в результаті, добриво залишається у концентрованому вигляді у зоні внесення.

А температура напряму впливає на інтенсивність дифузії. Крім того, у холодному грунті, ріст коренів уповільнений, тому корені підлягають впливу високої концентрації добрив більш тривалий період.

Б) Катіонообмінна здатність грунту (СЕС) і вміст органічної речовини (ОМ): легкі за гранулометричним складом ґрунти з низьким вмістом ОМ мають меншу здатність до реакції з добривом, порівняно з ґрунтом з високим СЕС (важкі ґрунти), що означає більш високу концентрацію солей добрива в ґрунтовому розчині у першому ґрунті. Крім того, грунти з більш важким гранулометричним складом повільніше втрачають вологу, ніж легкі грунти.

IV. Агрономічна практика

А) Міжряддя: збільшення міжряддя підвищує норму добрива, яка потрапляє на погонний метр, якщо загальна норма внесення на гектар залишається незмінною.

Б) Технологія вирощування: за прямого посіву на но-тілл, більше добриво розташовується у рядках або поблизу з насінням, що може стати причиною ураження проростків.

V. Характеристики і налаштування сівалки

А) Розташування добрива по відношенню до насіння: ризик токсичності може бути зменшений шляхом розведення добрива і насіння у просторі. Як правило, цей ризик мінміальний за розташування добрив на відстані 3-5 см від насіння. Проте, тоді втрачається т.зв. «поп-ап ефект», тобто стартовий ефект, і таке добриво вже не здатне вирішувати проблеми живлення, з якими рослина стикається на самому початку вегетації, допоки корені рослини не досягнуть смуги добрива.

Б) Використання насіннєвого ложа (Seed bed utilization): показник, що широко використовується канадськими спеціалістами. Розраховується як відношення ширини рядка до ширини міждяддя, тобто, по суті, показує, на яку відстань від насіня розподіляється поп-ап добриво. Що більша розсіяність між насінням і добривом у насіннєвому ложе або у рядку, то більше добрива може бути безпечно застосовано. На цей показник напряму впливає тип посівного обладнання.

Загалом, існує цілий ряд факторів, які можуть безпоседереднь вплинути на здатність конкретного добрива чинити негативний вплив на насіння і проростки. І правильне рішення можна зрибити, лише враховуючи якнайбільше з цих факторів.

Головна теза: «Немає абсолютно безпечної форми чи норми добрива, якщо йдеться про внесення у контакті з насінням».

Проте, у полі кожного сезону складаються абсолютно унікальні умови. Тому найбільш вагомим фактором є, на наш погляд, безпечність і ефективність, перевірені у полі.

Компанія «Квадрат» вже багато років випробовує свої рідкі стартові добрива у господарствах різних природно-кліматичних зон України, кожно разу вдосконалюючи розуміння поведінки і ефективності добрив. І це розуміння дає нам підстави для прийняття рішень у конкретних умовах. Знання, підкріплені досвідом, дозволяють прийняти правильне рішення.

Ірина Логінова

(С) НВК “Квадрат”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *