«РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ» ДЛЯ АГРОНОМА

Ірина Логінова, к.с.-г.н., консультант з живлення рослин
НВК «Квадрат»

Сьогодні ні для кого не є новиною, що один із способів максимізувати врожай – дати рослині потужний старт і підтримувати силу росту упродовж усього сезону. А головне завдання агронома полягає у мінімізації дії стресових факторів.

Згідно даним вчених American Society of Plant Physiologists, недобір врожаю в результаті дії абіотичних факторів становить для різних культур в межах 66-82%, негативну дію біотичних факторів вони оцінюють у 5-10%. В результаті, генетичний потенціал культур реалізується щонайбільше на 25%(!).

Тобто досягнення генетиків нівелюються стресовими факторами. Звичайно, повністю контролювати непередбачувані абіотичні і біотичні стреси – завдання не реальне. Проте, на наш погляд, сьогодні як ніколи аграрій повинен стати ПРОАКТИВНИМ – тобто він повинен зсунути кут зору з того, аби долати стреси, до того, аби працювати на їх упередження або зниження можливого негативного впливу.

Професор Іллінойського Університету (США) Фред Белоу говорить, що: «Генетичний потенціал культур сьогодні набагато вищий, ніж раніше. А ми намагаємось керувати розвитком рослин старими методами».

Як отримати максимальну врожайність? Зробити так, щоб рослина жодного дня не відчувала стресу, адже максимальний генетичний потенціал – у насінні, що ще не висіяно; у подальшому ми лише втрачаємо врожайність. І якщо подивитись на агрономію під цим кутом зору (а не з точки зору внесли – отримали приріст врожаю), то усі методи, які дозволяють нівелювати стреси – дієві.

Звичайно, на сьогодні головним лімітуючим фактором називають вологу. Це дійсно так, адже волога прямо чи опосередковано впливає на усі елементи технології. І звичайно, що найбільші рекорди з врожайності досягаються на поливі (рис. 1).

Всі ми знаємо, що Девід Хула напередодні Нового 2020 року вразив світ новим рекордом з врожайності кукурудзи – 38,8 т/га. І вирощує кукурудзу він на поливі. Але ж він і минулі свої рекорди ставив на поливі (!) Тобто він знаходиться якісь інші елементи технології, вдосконалення яких дозволяє йому досягати нових рекордів.

Компанія Pioneer провела цікаве порівняння, взявши за основу не найкращий результат Конкурсу National Corn Yield Contest, а перші 100 результатів у кожній групі на богарі і на поливі за 7 останніх років. І виявилось, що середні врожаї національних переможців викривлені невеликою кількістю дуже високих врожаїв, особливо на зрошуваних полях. Тобто богара не поступається (або майже не поступається) за ефективністю поливним землям, якщо враховані усі фактори, що впливають на розвиток рослин.

Звичайно, зрошення дозволяє нівелювати нестачу вологи, що істотно впливає на врожайність. Але важливо, скільки вологи було витрачено на формування врожаю – це можна описати показником коефіцієнту використання вологи (WUE). І за умови нерівномірності і зниження кількості опадів, уся технологія вирощування культур повинна розглядатись саме через призму показника коефіцієнту використання вологи.

Щодо живлення культур, то потрібно зважати на показник коефіцієнту використання елементів живлення (NUE), який вказує на ефективність використання рослинами внесених добрив. Величина його залежатиме від правильності вибору джерела, норми, строку і способу внесення добри (4Правила менеджменту елементів живлення – 4R Nutrient Stewardship).

Але найголовнішим є те, що коефіцієнт використання вологи і коефіцієнт використання елементів живлення між собою тісно пов’язані: не лише волога впливає на ефективність споживання добрив, але і добрива сприяють кращому засвоєнню рослинами вологи і збільшують стійкість до водного стресу.

Коли ж рослина вперше стикається зі стресами? Найперші стреси рослина починає переживати вже у момент проростання. І сила впливу стресових факторів визначається як характеристиками самого насіння (умови його вирощування, збирання і підготовки, запас елементів живлення у насінні, генетичні особливості – толерантність до стресу і морфологічні ознаки), так і зовнішніми умовами (температура, волога, наявність рослинних решток, ущільнення ґрунту тощо).

Звичайно, кожна посівна – унікальна. І кожну посівну агроном повинен розглядати як шанс на вдосконалення. Але потрібно пам’ятати, що стартовий розвиток рослин задає траєкторію руху на весь період вегетації. Якщо рослини відстали на старті, у наступні періоди вже небагато шансів компенсувати ці втрати.

На початку вегетації усі рослини мають обмежену кореневу систему. Але саме у цей період інтенсивність поглинання елементів на одиницю довжини кореня сягає максимуму. Низькі температури у свою чергу знижують здатність коренів поглинати елементи з ґрунту. Очевидним вирішенням цих проблем є розташування елементів живлення у безпосередній близькості від насіння.

Це можна зробити або передпосівною обробкою насіння добривами, або ультралокальним внесенням добрив за технологією InFurrow (англ. «ін-фуроу») – внесення будь-яких препаратів (добрива, ЗЗР, мікробні препарати, регулятори росту тощо) у посівну борозну на насіння або у безпосередній близькості від нього під час посіву.

Основною метою внесення стартових добрив є забезпечення максимального стартового ефекту і мінімізація негативних стресових факторів, що мають місце на початку розвитку рослин, тобто саме у той час, коли рослина найбільш уразлива.

Для цієї мети якнайкраще підходять поп-ап добрива – спеціалізовані добрива для ультралокального внесення (рідкі безбаластні добрива з низьким сольовим індексом та мікрогранульовані добрива).

Девід Хула вважає, що рівномірність сходів є запорукою успіху. Цього він досягає двома шляхами: (1) правильним налаштуванням сівалки, підбиранням оптимальної глибини посіву (для Девіда це близько 4,5 см), та (2) внесенням стартових добрив як у посівну борозну (технологія infurrow), так і за схемою «5 на 5» (нижче і вбік).

Він вважає, що обов’язково необхідно одночасно вносити добрива і у посівну борозну. Такі добрива у його випадку поряд із елементами живлення містять органічні компоненти та стимулятори росту рослин. «Головним завданням є нагодувати живі організми ґрунту за рахунок збалансованого добрива, легко доступного у момент, коли рослини потребують цього».

Рухаючись цим шляхом, НВК «Квадрат» вдосконалює свої рідкі стартові добрива Діафан шляхом введення у їх склад певного набору органічних і мінеральних речовин (технологія інтенсифікація ризосферних процесів – ACTion), які мають прямий стимулюючий ефект на рослину через активацію росту кореневої системи та ґрунтової мікрофлори, а також через підвищення мобілізації елементів живлення з ґрунту і їх доступності через зміни хімічних і біологічних процесів у ризосфері.

Застосування стартових добрив, крім того, дозволяє нівелювати природну нерівномірність умов на полі, таким чином даючи усім рослинам близькі шанси на успішний старт. Цей захід слід розглядати як страхування від несприятливих умов на початку вегетації, елементом загального «ризик-менеджменту».

Проте, на старті рослини тільки починають переживати стреси. І правильно задану стартовими добривами траєкторію розвитку потрібно зберегти у подальші періоди. До деякої міри це можна вирішити правильним підживленням культури, що базується на даних тканинної діагностики. Девід Хула регулярно проводить аналіз рослин: «Ваша мета повинна полягати у тому, щоб забезпечити вашій культурі достатню кількість доступних елементів живлення, і переконатись у тому, що вона їх таки використала. До посіву ми задаємо рослині базову траєкторію, а потім прогнозуємо і корегуємо її».

Великої уваги Девід Хула приділяє листковому підживленню у строки, коли можна вплинути на врожайність (критичні фази). Крім того, він практикує пізні позакореневі підживлення кукурудзи, вважаючи, що «це підвищує здоров’я рослин і максимізує налив зерна».

Окрім елементів живлення, все більшої актуальності набувають антистресові препарати і біостимулятори, призначені на попередження або на подолання стресів у рослин.

Листкове підживлення рослин спеціальними добривами дозволяє працювати на «попередження» стресів, допомагає вчасно скоригувати живлення і мінімізувати негативну дію стресових факторів.

 

Таким чином, технології дозволяють не підвищити потенціал культур, а зберегти його. І успіх кожного окремого елементу технології вирощування культури залежить від оптимізації багатьох інших. А секрет успіху криється у пошуку найбільш ефективних комбінацій за конкретних умов (і не тільки кліматичних чи ґрунтових, але і економічних і господарсько-організаційних).

На думку Девіда Хули, вирощування культури є «грою наступом, а не захистом». Необхідно мати позитивний настрій і бути готовим до змін, «…робити щось відмінне від того, що ми робили раніше, знову і знову, робити щось інше від того, що робив мій дідусь і мій тато».

Потрібно розробити план вирощування культури, виконати його, скоригувати упродовж періоду вегетації – та оцінити. Щоденне оглядання посів і коригування. «Якщо ми помітили, що врожай не має потенціалу в певний момент, тоді ми просто перестаємо витрачати гроші».

Опубліковано в журналі «Пропозиція» (№ 3, 2020)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *