Чи знаєте Ви, що таке СИНДРОМ ПАРУ?

На початку вегетації кукурудза може страждати від ряду синдромів, які дуже схожі за симптоматикою, але є результатом різних обставин.

Проявом є пригнічення росту та візуальний дефіциту фосфору (антоціанове забарвлення листків), навіть якщо результат аналізу ґрунту вказує на достатній рівень доступного фосфору в ґрунті, а температура ґрунту наближається до оптимальної для засвоєння.

Більш сильному прояву цих симптомів сприяють тривалі низькі температури (нижче за 18о) і перезволожені ґрунтові умови (прояв можливий і на сухих ґрунтах, але більша ймовірність саме на перезволожених). Також до умов, що підвищують ймовірність і інтенсивність симптомів, відносять гранулометричний склад ґрунту (більша ймовірність на легких ґрунтах), поганий дренаж, низька родючість ґрунту, високий рівень розчинних солей, високе значення рН.

 

СИНДРОМ ПАРУ (Fallow Syndrome)

Є проблемою полів, де з тієї чи іншої причини не був проведений посів культури, що призвело до виснаження популяції мікоризних грибів в ґрунті. Мікоризні гриби у симбіозі з коренями рослин допомагають останнім у поглинанні вологи і елементів живлення, зокрема фосфору і цинку, таких важливих на початкових етапах розвитку кукурудзи.

Синдром пару може проявлятись на різних культурах, але саме у кукурудзи він спричиняє найбільший ризик зниження врожаю. Інші культури, наприклад соя, значно менше підлягають такому ризику, і тому, як правило, не потребують спеціальних заходів. Крім кукурудзи, чутливою до синдрому пару може бути також яра пшениця.

Особливо сильно синдром пару проявляється, якщо мав місце чорний пар, де обробіток ґрунту попереджував розвиток бур’янів. Ці поля найбільш сильно підлягають прояву синдрому.

Ріпак і цукрові буряки не здатні утворювати симбіоз з мікоризними грибами, і тому наступні культури також можуть страждати від синдрому пару.

 

СИНДРОМ «КУКУРУДЗА-ПІСЛЯ-БУРЯКІВ» (Corn-Following-Sugar Beets Syndrome)

Цукрові буряки самі по собі є проблемним попередником для кукурудзи. Відомо, що кукурудза не так продуктивна після цукрових буряків, ніж після сої чи інших культур сівозміни. Це пов’язано з тим, що буряки використовують велику кількість вологи для формування врожаю, висушуючи ґрунт для наступної культури до глибини 1 м і більше. Також цукрові буряки є культурою високого виносу, використовуючи велику кількість азоту, знижуючи його доступні запаси в ґрунті. Після цукрових буряків залишається незначна кількість рослинних решток. А збирання врожаю призводить до значного ущільнення ґрунту, особливо якщо ґрунт на час збирання був надмірно зволожений. Усі ці фактори є причиною прояву синдрому «кукурудза-після-буряків».

Як правило, цей синдром не впливає на проростання кукурудзи. Симптоми зазвичай проявляються невдовзі після появи першого листа (фаза V1) і зберігаються до досягнення рослинами фази V6. При цьому може мати місце вкорочування міжвузлів, поява фіолетового забарвлення на листках і загальне пригнічення рослин. У особливо складних випадках наслідком може бути затримка або пригнічення росту, що зберігається увесь період вегетації кукурудзи.

За впливом на врожайність кукурудзи, зниження може складати від 0 до 50%, залежно від умов вирощування. Особливо сильним прояв синдрому «кукурудза-після-буряків» може бути у ситуаціях, коли затримка початкового росту рослин не дозволяє рослинам сформувати врожай до настання несприятливих для збирання погодних умов.

 

СИНДРОМ «КУКУРУДЗА-ПІСЛЯ-ЗАТОПЛЕННЯ» (Post Flooded Corn Syndrome)

Подібний синдром також можна спостерігати під час затоплення ґрунтів, що мало місце у попередньому році перед посівом кукурудзи – синдром «кукурудза-після-затоплення».

Рис. Демонстраційне поле Corteva Agriscience, де виділена ділянка поля утримувалась під паром у попередньому сезоні, у порівнянні з попередником – соєю. Очевидне пригнічення початкового росту кукурудзи (Джерело: https://www.pioneer.com ).

ЯК ЖЕ СТАТИ НА ЗАВАДІ ЦИМ СИНДРОМАМ?

1) Не нехтуйте стартовим добривом. Фосфор – найбільш важливий елемент для внесення під час посіву у рядок із-за низької його мобільності в ґрунті та важливості для початкового росту.

Якщо один із згаданих синдромів проявився на полі, вже дуже важко виправити ситуацію. Тому за наявності передумов для прояву синдрому, потрібно бути проактивним і вжити можливих заходів з його попередження.

Якщо ви плануєте посів кукурудзи на полі, що був під паром минулого року, найкращим рішенням буде рядкове внесення фосфору і хелатованого цинку за технологією ін-фуроу, незалежно від забезпеченості ґрунту фосфором. У ряді випадків рослини потребують підвищених норм фосфору, у такому випадку добрива слід розташовувати на відстані від насіння.

Stahl et al. (2018) довели, що внесення хелатованого цинку з фосфорним поп-ап добривом безпосередньо у насіннєву борозну мінімізує втрати врожаю кукурудзи від синдрому пару.

Припосівне внесення фосфору є звичною практикою за вирощування кукурудзи. Суцільне внесення фосфору і цинку, навіть у високих дозах, далеко не так ефективне у подоланні синдрому пару, як внесення їх локально або у вигляді стартового добрива. Такий спосіб дозволяє розташувати Р і Zn у найближчій доступності до слаборозвинутої кореневої системи і, таким чином, стимулювати початковий ріст у період, коли синдром зазвичай починає проявлятись (фази V1-V6).

2) Правильний підбір гібридів кукурудзи дозволяє деякою мірою попередити синдром пару. Перевагу матимуть гібриди з вище за середню стійкістю до стресів (шкала stress management) на початку вегетації та з більш швидким початковим ростом.

3) Крім того, важливо правильно розташовувати кукурудзу у сівозміні. На погано дренованих ґрунтах, або ґрунтах, що сильно ущільнені після збирання попередника (цукрових буряків), слід уникати вирощувати кукурудзу. На інших полях, де кукурудза вирощується після цукрових буряків, слід щонайменше раз на три роки проводити аналіз ґрунту для визначення рівня фосфору і цинку, щоб розробити оптимальну програму удобрення.

4) Зниженню прояву синдрому пару сприяє мінімізація ущільнення ґрунту, покращення дренажу, рівномірний розподіл штабелів коренеплодів цукрових буряків по полю. Внесення гною знижує ущільнення ґрунту, що допомагає попередити синдром. Потрібно уникати проведення сільськогосподарських операцій, коли ґрунт надмірно зволожений.

5) Під час посіву кукурудзи важливо створити хороше насіннєве ложе, що забезпечить оптимальний контакт насіння з ґрунтом. Точно встановити глибину посіву для оптимізації проростання і росту молодих коренів кукурудзи.

6) Посів покривних культур дозволяє відновити популяцію мікоризних грибів в ґрунті. При цьому, що більш тривалий час вирощують покривну культуру, то вищий її вплив на мікоризу. Одним із найбільш недорогих варіантів є посів вівса низькою нормою на полях, що були затоплені або які не обробляли. Під час вибору покривної культури, необхідно пам’ятати, що рослини родини Капустяні та деякі інші не утворюють мікоризу.

Крім того, вирощування покривної культури на полі, на якому або з тих чи інших причин не було проведено посів культури, або посів загинув через різні обставини (град, затоплення, тощо), покривні культури дозволяють ефективно використати внесені добрива і утримати їх від непродуктивних втрат. На доданок, покривні культури можуть бути в нагоді для зменшення ризику ерозійних процесів, зниження ущільнення ґрунту, пригнічення бур’янів, а також стати хорошим кормом для тварин.

При цьому, важливою умовою під час вибору покривної культури є аналіз гербіцидів, що використовували на цьому полі, а також сівозмінні обмеження.

Як це не дивно, але наявність бур’янів на парових полях також може знизити ризик прояву синдрому пару, адже будь-які корені на полі дозволяють зберегти популяцію мікоризних грибів. Проте, потрібно розуміти, що їх насіння вносить свій внесок у загальний насіннєвий банк, підвищуючи вимоги до контролю бур’янів у наступний рік. А у посушливих умовах, бур’яни використовують резерви ґрунтової вологи.

7) Одним із можливих варіантів може біти спроба заселити популяцію арбускулярної мікоризи, але цей спосіб не завжди є економічним.

8) Часто за умов потенційної небезпеки прояву синдрому пару, рекомендують посів альтернативних кукурудзі культур, менш чутливих до присутності мікоризи (наприклад, соя і сорго). Також можна замість кукурудзи посіяти озимі зернові (пшениця, жито), які, звичайно, є не найкращим варіантом, але допомагатимуть мікоризі колонізувати ґрунт і створюватимуть конкуренцію для бур’янів.

Вказані практики не знижують синдром, але можуть істотно зменшити симптоми і потенційні втрати врожаю.

Ірина Логінова

(С) НВК “Квадрат”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *